Психологічна підтримка учнів на уроці: підходи, стратегії та прийоми
Поговоримо, як налагодити комфортну психологічну взаємодію з учнями
Війна є надзвичайно важким випробування для всіх. Так, поступово ми звикаємо та адаптуємось до нових реалій, але відчуття постійної тривоги нікуди не зникає. Що допоможе зберегти психологічну рівновагу у складні часи та не втратити надію на світле майбутнє?
Ми підготували декілька ідей, які можна використовувати для створення атмосфери поваги та взаєморозуміння в класі, заохочення учнів виражати свої думки та почуття і навчання їх ефективним способам управління своїми емоціями.
Техніки для зняття психологічної напруги
Психологічна напруга – це стан, який виникає внаслідок впливу стресових факторів. Вона може проявлятися у вигляді фізичних симптомів, таких як головний біль, напруження м'язів, проблеми зі сном, а також у вигляді емоційних симптомів, таких як тривога, дратівливість, агресія. Існує багато технік, які здатні дати людині величезне натхнення та розуміння ситуації. Проте незважаючи на простоту одних і складність інших, ефективність їх використання залежить не від тривалості та витрачених ресурсів. Набагато важливіше точність застосування. Наступні техніки можна використовувати самостійно, або комбінувати з іншими:
• Дихальні вправи. Це один із найпростіших і найефективніших способів зняти стрес і напруження, який допомагає розслабити тіло і розум. Наприклад, можна запропонувати учням виконати наступну вправу:
Закрийте очі та сконцентруйтеся на своєму диханні. Вдихніть через ніс, уявляючи, що ви вдихає тепле повітря. Видихніть через рот, уявляючи, що ви видихаєте холодне повітря. Повторіть кілька разів.
• Музика. Слухання музики може допомогти розслабитися і зняти напруження. Ви можете запропонувати учням послухати релаксаційну музику або музику їхнього улюбленого жанру.
• Релаксаційні техніки. Існує безліч релаксаційних технік, які можна використовувати для зняття психологічної напруги. Наприклад, можна запропонувати учням виконати наступну вправу:
Уявіть собі, що ви перебуваєте в приємному місці, де ви відчуваєте себе розслабленими і щасливими. Уважно розгляньте це місце, відчуйте його запахи, звуки, відчуття. Затримайте цей образ у своїй свідомості протягом декількох хвилин.
• Спілкування. Розмова з близькими людьми про свої переживання може допомогти впоратися зі стресом. Ви можете запропонувати учням об'єднатися в групи і обговорити, як вони відчувають себе на уроці.
Ще однією корисною технікою, яка допоможе розвантажити сприйняття складних ситуацій, зняти певні блоки та комплекси, є вправа «Лінія часу». Її сенс полягає у розбитті проблему на осяжні шматочки, рішення яких є запланованим. Для цього потрібно намалювати шкалу, де на умовних тимчасових відрізках накреслити основні етапи досягнення цілі.
Стратегії для розвитку емоційного інтелекту
У складні часи навіть дорослим важко справлятися зі своїми емоціями. Страх, тривога, невпевненість – це природні реакції на невідомість і кризові обставини. У дітей ці емоції можуть бути особливо сильними, оскільки вони ще не мають достатнього досвіду і навичок для їхнього регулювання. Ось декілька простих порад, які допоможуть навчати учнів емоційному інтелекту під час навчальної діяльності:
Ставте запитання
Починайте урок із запитань про речі, які можуть турбувати учнів. Наприклад, про їхній настрій, про враження від домашнього завдання, про будь-які події, які, ймовірно, викликають у них почуття. Такий підхід створює доброзичливу психологічну атмосферу та підказує, хто зі школярів стурбований чи засмучений.
Протягом уроку ставте якомога більше запитань, які вимагають включення критичного мислення та спонукають школярів демонструвати внутрішні почуття. Наприклад «Які емоції викликає у вас ця історія, цей твір?», «Що ви відчуваєте після самостійної роботи?». А якщо ви обговорюєте молекули, ви можете запитати учнів, що допомагає формувати міцне партнерство. Заохочуйте учнів проговорювати свою реакцію, використовуючи таку фразу: «Зараз я відчуваю злість/радість/ здивування, тому що...».
Виховуйте правильне ставлення до помилок
Учні мають усвідомити, що кожна дія має наслідки, тож помилятися – це цілком природно. І помилка – це показник того, над чим ще потрібно попрацювати, а не ознака низького інтелекту чи провалу. Мозок, який боїться помилитися, не будує гіпотези, не виявляє цікавості, запечатує критичне мислення. Тож спонукайте учнів виявляти свої емоції під час роботи, експериментуйте зі способами впоратися з розчаруванням, зніміть табу на почуття смутку. Адже усі емоції потрібні й кожна з них має виконувати свою функцію.
Заохочуйте школярів ділитися своїми думками
Незалежно від того, допомагаєте ви розв’язувати складну математичну задачу чи розробляєте набір правил щодо протидії булінгу, залучайте школярів до розв’язування будь-яких завдань. Стимулюйте учнів відкрито ділитися своїми ідеями, заохочуйте їх робити власний вибір і висловлювати свою думку. Такий підхід сприятиме формуванню відчуття власної компетентності та допоможе їм стати більш емоційно незалежними, коли справа стосується прийняття власних рішень.
Джерело: На урок
