10 вересня щорічно відзначається Всесвітній день запобігання самогубствам.
Він був заснований Всесвітньою організацією охорони здоров'я спільно з Міжнародною асоціацією по запобіганню самогубствам.
Учні 6 класу створили інформаційний буклет «Життя - це скарб! Бережи його!»
Як запобігти дитячому суїциду у підлітків, поради батькам.
У підлітковому віці обов’язково навчайте дітей справлятися зі стресом і розуміти той факт, що безвихідних ситуацій не буває.
Найбільш важливий фактор, що схиляє до суїциду – відчуття безнадійності (уявне або дійсне). Навчайте дітей, що безвихідних, безнадійних ситуацій не буває.
Показуйте частіше свою любов до них, спілкуйтеся.
Покажіть своїй дитині, що вона та її проблеми вас цікавлять, займайтеся спільними справами (без критики і лайки), рушайте на виставки, в музей, кіно. І говоріть!
Обговорюйте різні моменти з життя, розповідайте про себе в такому віці, коли вам несуттєві проблеми здавалися грандіозними, а ситуації - безвихідними.
Зверніться за допомогою до кваліфікованих фахівців.
Якщо у вашої дитини спроба суїциду була, то її треба розцінювати як сигнал “SOS”: “Врятуйте мене, дорослі і від проблем і від себе - невдахи, який не знає чогось найважливішого про життя”.
На жаль, неможливо виділити вік, стать, соціальний приналежність або рівень освіти, які б впливали на кількість суїцидів.
Кожен випадок індивідуальний.
Сучасний ритм життя, роботи і маса інших суб'єктивних факторів призводять до того, що в певний момент людина, зважується на злочин проти свого життя.
Напередодні цього дня не хочеться говорити про те, чому це відбувається, хотілося б сказати про те, як не допустити цього, як зберегти психічне здоров'я дитини, особливо підлітка, і здорові дитячо-батьківські відносини.
Важливий здоровий спосіб життя: правильно збалансовані навчання (робота) і дозвілля.
Часто сварки відбуваються через те, що батьки завантажують своїх дітей до такої міри, що вони цього не витримують. На цьому ґрунті вони починають тікати з дому з метою налякати батьків, що часто закінчується суїцидальними спробами.
Особливо небезпечно, якщо при цьому дитину принижують морально, чи ще того гірше – фізично.
Добре, що батьки прагнуть прищеплювати працьовитість, але поряд з цим важливо вчасно згадувати і про культурні, релігійні, етнічні цінності. Критичні точки даної проблеми можна відзначити на початку навчального року (як правило, це порушення адаптаційних здібностей) і перед зовнішнім незалежним оцінюванням.
Другий важливий момент – підтримка сім'ї, друзів, авторитетних у житті людини осіб.
Як правило, думки про суїцид приходять в кризових станах. Це може бути смерть близької людини, непотрапляння у той чи інший бажаний навчальний заклад, самотність, розлучення батьків, народження ще однієї дитини в сім'ї, нерозділене кохання.
Дитина приходить вчитися у новий навчальний заклад і не вписується в колектив, вдома теж немає взаєморозуміння (можливо навіть осуд).
Підліток закривається і починає собі щось придумувати. Найчастіше це медикаментозне, алкогольне, наркотичне отруєння.
Батькам необхідно підтримувати своє чадо, незалежно від отриманих результатів і тим більше, якщо дитина старається. Може бути таке, що думка дитини протилежна думкам батьків.
Бажано не засуджувати, а спробувати зрозуміти, чому він так думає. Не треба бути категоричним навіть у питанні життя і смерті.
Якщо дитина починає говорити про самогубство, різко заперечувати це і вважати, що таке неможливо, неприпустимо і хибно. Потрібно прийняти це як можливий варіант і, звичайно ж, зробити все для того, щоб цього не сталося.
Треба пояснювати дитині, що вихід є завжди. Навіть тоді, коли ти його не бачиш.
Уважне ставлення друзів, знайомих іноді дуже вагомо. Варто звертати увагу на те, як часто людина уникає візуального контакту, метушиться, змінює тему розмови на щось інше, тему суїциду або акцентує, або ігнорує. Особливо, якщо це було не властиво їй раніше.
Іноді людей, які замислюються про суїцид, залишає почуття страху, притупляється інстинкт самозбереження. Наприклад, вони стають менш уважні на дорозі або гуляють по дахах, бродять темними вулицями. Вони спеціально йдуть туди, де є небезпека, щоб все виглядало по більшій частині, як нещасний випадок.
Саме на дітях з такою поведінкою батькам, друзям, педагогам потрібно загострювати увагу.
