ЯК ГОВОРИТИ З ДІТЬМИ ПРО ВІЙНУ?

Поради від психологічної служби
ЯК ГОВОРИТИ З ДІТЬМИ ПРО ВІЙНУ?
- Спершу надягаємо маску стійкості на себе!
- Почніть із навичок Моделі стійкості спільнот, щоб допомогти дитині перейти в зону «все гаразд».
- Пояснюйте просто, коротко, фактами і відповідно до віку дитини.
- Відповідайте на всі запитання, але не пояснюйте більше, ніж вас запитали.
- Зчитуйте свою дитину і застосовуйте навички МСС, щоб допомогти їй залишатися в зоні стійкості.
Три основні функції дорослих для допомоги дітям під час кризи:
• плекайте чесні й відкриті стосунки з дитиною;
• створюйте для неї максимально безпечне середовище;
• будьте рольовою моделлю.
Від 6 до 10 років
Діти цієї вікової категорії можуть частково розуміти, що відбувається, але часто по-своєму інтерпретують події.
Їм потрібні факти і пояснення. І відчуття безпеки.
Корисні техніки й приклади тверджень
«У нашій країні війна. Може бути страшно й небезпечно, але ми робимо все, щоб убезпечити себе. Ми багато не знаємо, якщо маєш запитання, я спробую на них відповісти».
Шукайте можливостей, щоб дитина зайнялася звичними справами – погралася або поробила шкільні завдання.
Обмежити доступ до телебачення, дорослих розмов і радіо – найважливіше в цьому віці, бо вони лише частково розуміють події. Понад усе діти відстежують наші реакції.
Перед підлітки й підлітки
У цій віковій групі молодь може намагатися тримати відчуття при собі.
Вони розуміють, що відбувається, і мають на це власні погляди.
Дорослим треба бути доступними для них і стежити за ними, але також розуміти, що підліткам іноді легше говорити з однолітками.
Корисні техніки й приклади тверджень
Може виникати потреба діяти й активніше реагувати на події. Важливо, щоб дорослі були залучені й скеровували цю енергію в продуктивне русло, де вибудовується їхнє відчуття благополуччя й підтримується відчуття безпеки.
Наприклад, пропонувати підліткам виконувати завдання, робити щось, що допомагає їм самим: вести щоденник і / або ділитися навичками МСС з однолітками.
Якщо ви не проти соцмереж, можна створювати позитивні повідомлення й контент про надію або навички, яких ви їх навчили, щоб ділитися ними з друзями.
Заохочуйте їх слухати улюблену музику, це теж ресурсно.