Пам’ятка для вчителів, які працюють з дітьми під час війни від психологічної служби закладу освіти
Шановні педагоги!
Турбуйтеся про себе і намагайтеся не починати роботу без ресурсу.
Якщо вам не вистачить сил витримати погляд дитини, наповнений болем, її запитання, реакцію – це посилить її стан занепокоєння та безпорадності.
Ваше завдання – створити безпечний простір, у якому б дитина відчула близькість – «Я з тобою». Ідеться про простір з чітко структурованими правилами та межами контакту.
Якщо ви не маєте досвіду роботи з емоційним реагуванням на почуття та емоції, починати роботу можна буде лише у співпраці з психологом. Цю роботу можна буде проводити лише після фази стабілізації – зміцнення та відчуття безпеки.
Не можна використовувати в іграх та під час занять метафори, образи літаків тощо. Це може травмувати дітей, які були під обстрілами. У роботі спираємося на метафори та образи дому, землі, веселки, води.
Навіть образ неба зараз не даватиме дітям стійкості – для багатьох це джерело небезпеки. Будь ласка, зважайте на це, плануючи свої зустрічі з учнями.
Якщо в роботі ви плануєте створювати щось із частин, наприклад кубиків, пам’ятайте, якщо деталі руйнуватимуться, це може нагадати дітям зруйнований будинок. Діти самі можуть обрати таку гру, тоді для них це буде помічне. До того ж будьте уважні до звуків, що використовуються у супроводі.
Не пропонуйте дітям жодних образів воєнної техніки. Приймається лише той варіант, коли вони самі хочуть намалювати, виліпити чи обговорити це. натомість працюйте над образами сили та стійкості та частіше просіть дитину намалювати, зобразити те, що є її силою.
Пам’ятайте, що ви проводите зустрічі для того, щоби дати дітям стабільність у теперішній реальності, відволікти її і розважити цікавими фактами, захопливими розповідями. Війну, танки, вибухи вони бачать у новинах. Вони чують про це від батьків, рідних і близьких.
Для дитини, яка пережила втрату, втратила близьких або будинок, абсолютно неприпустимі слова на кшталт «Час лікує», «У всьому є хороший бік», «подивися, який тут є хороший варіант для тебе». Ці слова некоректні і неетичні.
Дітям важно почути: «те, що ти пережив – жахлива трагедія, це жахливо й так шкода, що тобі довелося через це пройти. Я захоплююсь твоїми мужністю та силою. Попри таке горе ти справляєшся, як справжній герой. Я дуже хочу тебе обійняти та захистити».
Якщо дитина починає говорити, що б вона не говорила, ми її слухаємо й не перебиваємо! Киваємо, підтримуємо й наприкінці робимо акцент на тому, що навіть слухати це дуже важко. Далі можна сказати: «але я бачу, який ти сильний і як ти справляєшся». Проте не давайте порад, поки вас не попросили про це
